Marita Abendroth

Це я

Я Маріта Абендрот, живу в Нижньому Рейні й супроводжую людей, коли вони оглядаються на своє життя. За багато років я зрозуміла, що розмова тоді стає гарною, коли ніхто не поспішає.

Мені важливо, щоб люди могли говорити саме так, як їм зручно: з паузами, з повторами, з тихими митями. Саме в цих митях часто приховане найцінніше.

Що мене хвилює

Мене зворушує думка, що стільки життєвих історій зникають, бо їх ніколи не розповіли. Часто бракує лише людини, яка запитає й справді матиме час вислухати відповідь.

У розмовах я бачу, як люди знову знаходять зв'язки: між дитинством і сьогоденням, між важкими рішеннями й тим, що з них виросло. Це часто дарує спокій і вдячність.

Мене захоплює, як багато сили виявляється в начебто звичайному житті. Не потрібні великі події, щоб історія була варта збереження.

На що я чекаю з радістю

Я чекаю на спокійні години за кухонним столом, у вітальні або в садку — там, де люди почуваються впевнено.

Я чекаю на історії, які розкриваються повільно, і на речення, які вимовляються вперше.

І на те відчуття наприкінці запису, коли хтось каже: «Я й не думав, що маю стільки розповісти.»